тронуть
ТРО́НУТЬ см. тро́гать.
|| Морф. тро́=ну-ть. Дер. глаг. за|тро́нуть сов. → затра́г|ива(ть) несов. – , с|тро́нуть сов. → стра́г|ива(ть) несов. – .