срядиться
сряди́ть(ся), сряжу́(сь), сря́ди́т(ся)
срядиться
сряди́ть(ся), сряжу́(сь), сряди́шь(ся)
срядиться
1. СРЯДИ́ТЬСЯ, сряжу́сь, сряди́шься и сря́дишься; св. Нар.-разг. Снарядиться, приготовиться. С. в дорогу. С. ехать. С. на работу. * Вот сряжуся И тотчас к нему явлюся (Ершов). Сряжа́ться, -а́юсь, -а́ешься; нсв.