упад
УПА́Д, -а (-у); м. До упа́ду; до упа́да, в зн. нареч. Разг. 1. До полной потери сил, до изнеможения. Плясать до упаду. Смеяться до упаду. До упаду спорить с кем-л. 2. До полного развала. Довести хозяйство до упада.